28 жовтня - день визволення України від нацистських загарбників

       Воєнні дії відбувалися на території України протягом 40 місяців – із 22 червня 1941 року до кінця жовтня 1944 року. За сучасними підрахунками, загальні людські втрати України у німецько-радянській війні (Великій Вітчизняній війні) 1941 – 1945 рр. становлять близько 9 мільйонів. Установлення Дня визволення України від фашистських загарбників має на меті всенародне уславлення воїнів-переможців, ушанування пам'яті мільйонів полеглих за визволення української землі, людей, які загинули на окупованій території, у концтаборах, на фашистській каторзі.

     У 1941–1944 роках на українській землі були зосереджені головні сили вермахту – від 57,1 до 76,7% загальної кількості дивізій. 607 з них було розгромлено саме на території України. У ході визволення України – протягом січня 1943 – жовтня 1944 рр. на території України радянськими військами було проведено 15 наступальних операцій, із них 11 стратегічних і 4 фронтові, найважливішими з яких стали Воронезько-Харківська (13 січня - 3 березня 1943 р.), Донбаська (13 серпня - 22 вересня 1943 р.), Чернігівсько-Полтавська (26 серпня - 30 вересня 1943 р.), Корсунь-Шевченківська (24 грудня 1943 – 17 лютого 1944 р.), Львівсько-Сандомирська (13 липня — 29 серпня 1944 р.). Свого апогею битва за Україну досягла в період з осені 1943 до осені 1944 рр. Саме на її території в цей період було зосереджено приблизно половину діючої Червоної армії. Завершила визволення України Карпатська операція, що розпочалася 8 вересня 1944 року наступом 1-ї Гвардійської армії. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, а 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон України.Цілком чи частково на території республіки було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, без даху над головою залишилися близько 10 мільйонів людей. Також повністю чи частково було знищено понад 16 тисяч промислових підприємств. Підраховано, що загальні втрати економіки України у війні сягнули 40 %.День визволення України від німецько-фашистських загарбників було засновано Указом глави держави «Про День визволення України від фашистських загарбників»

 

Пам'ятай (Олександр Олесь)

Коли Україна за право життя
З катами боролась, жила і вмирала,
І ждала, хотіла лише співчуття,
Європа мовчала.

Коли Україна криваві жнива
Зібравши для ката, сама умирала
І з голоду навіть згубила слова,
Європа мовчала.

Коли Україна життя прокляла
І ціла могилою стала,
Як сльози котились і в демона зла,
Європа мовчала...

 Тарас Шевченко- Український Пророк


1865 - У Перемишлі під час першого на Західній Україні шевченківського концерту відбулося перше публічне виконання Гімну України «Ще не вмерла України…» на слова Павла Чубинського  і музику Михайла Вербицького.

10 березня 1861 року в Санкт-Петербурзі у віці 47-и років пішов з життя Тарас Григорович Шевченко, ідеолог та символ української національної ідеї, творчість якого заклала основи сучасної української літератури.

Народився Тарас Шевченко 9 березня 1814 року у селі Моринці (тепер Черкаської області) у багатодітній кріпацькій сім'ї. Рано залишившись сиротою, наймитував. У 1829 році разом з поміщиком Павлом Енгельбардтом, у якого служив "козачком", переїхав до Вільно (тепер Вільнюс, Литва), а згодом - до Санкт-Петербурга, де був відданий працювати до майстерні живописця В. Ширяєва. У Петербурзі Шевченко познайомився з членами української громади І. Сошенком, Є. Гребінкою, В. Григоровичем, російськими художниками К.Брюлловим, О.Венеціановим, поетом В.Жуковським. З їх допомогою у 1838 році він був викуплений з кріпацтва і наступні п'ять років навчався у Петербурзькій академії мистецтв.

Писати вірші Тарас Шевченко почав у 1836-37 роках; у 1840 р. у Петербурзі вийшла збірка його поезій "Кобзар", в 1841-у - поема "Гайдамаки", схвально зустрінуті критиками. Вони принесли Шевченку славу поета з непересічним талантом. Після закінчення Академії мистецтв Шевченко повернувся в Україну, де працював у Київській археологічній комісії. За її завданням їздив Україною, збираючи етнографічний матеріал і замальовуючи архітектурні та археологічні пам'ятки (увійшли до художньої серії "Живописна Україна"). Тяжка картина соціального і національного життя в Україні надихнула поета на написання поем "Сон", "Єретик", "Кавказ", "І мертвим, і живим, і ненароджорчості Шевченка, який став загальновизнаним лідером національного відродження.

У 1846 році Шевченко вступив у Києві до Кирило-Мефодіївського братства, таємної політичної організації української інтелігенції, яка ставила за мету національне звільнення України. За участь в роботі братства наступного року Шевченкеним...", віршів "Заповіт", "Розрита могила". Цей період мав переломний характер у тво був заарештований, засуджений і засланий у солдати в Оренбурзький корпус із забороною писати і малювати. Незважаючи на заборону, за десять років заслання Шевченко таємно написав багато віршів і поем ("Царі", "П.С,"), два десятка повістей ("Художник"), створив серію малюнків "Притча про блудного сина".

Після смерті царя Миколи I за клопотанням друзів Шевченка у 1857 році йому було дозволено повернутись до Петербурга; наступного року Шевченко добився зняття офіційної заборони на друк своїх творів. У 1860 році вийшло нове видання "Кобзаря". Останні роки Шевченко багато працював як художник-гравер і в 1860 році йому було присвоєно звання академік гравюри.

Тяжке багаторічне заслання, душевні переживання і хвороба призвели до передчасної смерті Тараса Шевченка - 10 березня 1861 року він помер у будинку Академії мистецтв, де проживав останні роки. 12 березня його було поховано на Смоленському кладовищі у Петербурзі, а в травні, за заповітом, тіло Шевченка було перевезено в Україну і поховане у Каневі на Чернечій горі.